Щодо публікацій у ЗМІ

У регіональній газеті м. Кам’янка-Дніпровська «Новини дня» від 5 березня 2020 року було опубліковано статтю начальника Нікопольського УЗМДВ щодо реконструкції захисних гідротехнічних споруд захищеного масиву «Кам’янський Под».
Віталій Гаврілок: «Модернізація проведена — наступні 50 років можемо бути спокійні!»
Опубликовано novdnja.zp.ua 05/03/2020

Нікопольське управління захисних масивів дніпровських водосховищ виконує захист масивів, розташованих біля Каховського водосховища, а також моніторинг гідрогеологічних умов прибережних територій.
Вже кілька років наша газета розповідає читачам про проблеми підтоплення, про роботу захисних споруд. Але в зв’язку з мізерним фінансуванням як самого Державного агентства водних ресурсів, так і Нікопольського регіонального управління, через що довгі роки не проводилися капітальні ремонти, ми частіше критикували цю організацію. І це зрозуміло – підступаюча вода з надр землі лякає.
Але куди правду діти? Наразі капітальні ремонти помітні. А значить – ситуація поліпшується.
У рамках реалізації державної інвестиційної програми «Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ» на захищеному масиві «Кам’янський Под» станом на початок 2020 року втілюється три проекти, а саме: «Реконструкція Білозерської насосної станції для захисту від затоплення Кам’янко-Дніпровського району Запорізької області», «Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ. Знам’янська захисна дамба» і «Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ. Кам’янська захисна дамба».
Ми звернулися до начальника управління, з проханням: приділити час для редакції і розповісти читачам газети про те, що вже зроблено. З цією метою минулого тижня Віталій Миколайович Гаврілок показав нам об’єкти, які вже відремонтовані. І ось що ми побачили.
Білозерська насосна станція
повністю відремонтована
Ця споруда знаходиться на березі лиману. Природа тут чудова — тихий спокійний лиман і берег, який вже прощається з незрозумілою зимою, жадібно зазиває весну. Цей пейзаж надає впевненості в тому, що на об’єкті все спокійно.
Зустрів нас начальник насосної станції Роман Володимирович Афанасьєв.
Біля шандор начальник управління Віталій Гаврілок розповів про цю гідротехнічну споруду:
— Насосна станція призначена для перекачування в Каховське водосховище води з Білозерського лиману, яка надходить з річки Білозерки, паводкових і дощових вод. Оснащена вона двома насосними агрегатами, кожен з яких може перекачувати по 5 кубів на секунду, загальна продуктивність – 10 кубів в секунду. Ця насосна побудована і введена в експлуатацію у 1956 році, тож відпрацювала вона більше 60 років і, природно, виникла необхідність її реконструкції, яка була проведена в рамках реалізації державної інвестиційної програми «Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ».
Замовником проєкту і будівництва у 2017 році виступило ДП «Одеська ОДБВО» (генпроєктувальник – ТОВ «Гідротехпроєкт» (м. Харків), генпідрядник — ПрАТ «СМУ-24» (м. Київ)).
По Білозерській насосній станції на 2017 рік було профінансовано кошти на суму 23228,22 тис. грн, фактичні показники — 22231,448 тис. грн; на 2018 рік було заплановано 5150,05 тис.грн, фактичні показники 5007,361 тис.грн.
Проєктом передбачалось: заміна електрообладнання насосної станції та трансформаторної підстанції «Білозерська насосна», реконструкція ЛЕП 6 кВ від підстанції до Знам’янської компресорної, заміна обладнання технічного водопостачання насосів та осушення аванкамер, розчистка від замулення підвідного каналу насосної станції, улаштування рибозахисної споруди, розміщення додаткових п’єзометрів на Білозерській дамбі, тощо.
Усі роботи було завершено у 2019 році. 27 лютого 2019 року відбувся пробний запуск обладнання об‘єкту в присутності представників замовника проєкту та генпідрядника. Наразі очікуємо отримання сертифікату про готовність нового обладнання до експлуатації.
Віталій Миколайович з гордістю розповідав:
— Був пересипаний підвідний канал, відкачено воду, щоб забезпечити доступ до шандор, адже насосна станція знаходиться під напором, нижче лиману практично на 5 метрів. І був забезпечений доступ спеціалістам, щоб поміняти основні вузли. Було замі-нено гідравлічне обладнання, відремонтовані шандори, засувки, — уточнює Віталій Миколайович.
Більш докладно про хід робіт розповів Роман Володимирович Афанасьєв, начальник насосної станції:
— На сьогоднішній день насосна станція готова до пропуску паводків. Два агрегати відремонтовані. Раніше була зроблена заміна електродвигунів, тому зараз замінили фільтра. Насосна станція готова працювати безаварійно. Розрахована і на серйозний паводок, який може бути один раз в сто років.
У 1985 році коли була повінь, вода піднімалася досить високо. У нас різниця між рівнем моря і рівнем лиману 9 метрів. Тоді вода до одинадцятої позначки доходила. Навантаження було на насосну дуже велике, і вона працювала практично без зупинки двома агрегатами майже півроку. Так що ми зараз готові прийняти і паводок такого типу. Але ж сподіваємося, що його не буде.
Крім цього зробили капітальний ремонт будівлі, замінені дах та вікна, зробили облаштування кранової установки, за допомогою якої можна міняти шандори, піднімати і опускати решітки. Які опускаємо в шандори, для того щоб сміття не потрапляло в насос. Глибоко під землею, під нами, де ми стоїмо, — продовжує свою розповідь Роман Володимирович, — йде підводний канал.
Роман Володимирович підвів нас до цього місця, де це все відбувається і ми зверху оглянули шахти, в які вставляються величезні решітки.
Взагалі-то, слова «величезний», «потужний», «сильний» нас супроводжували в період відвідування Білозерської насосної. Хоча і цими словами передати емоції, відчуття, які захоплюють дух дуже складно.
Насосна станція зсередини
В приміщенні самої насосної після ремонту красиво, чисто, встановлено новітнє обладнання. Все автоматизовано і виведено на панелі. У приміщенні працює опалення. Праворуч при вході, окрема побутова кімната для персоналу, де так само чисто і затишно. В принципі гідний ремонт.
Нове електрообладнання виглядає серйозно. Електричні двигуни, кожен потужністю 1000 кВт, обертають вали, які воду загрібають і качають по водонапірним трубах в тілі дамби в водосховище.
— Діаметр труб такий, що в середині них людина може пішки ходить, — жартує Роман Володимирович.
Перебуваючи вже в приміщенні, нижче рівня моря і навіть лиману, обидва начальника з гордістю показували новітнє обладнання, розповідали принцип його роботи.
Продовжуючи екскурсію по машзалу, якщо можна так сказати, Роман Володимирович Афанасьєв пояснює:
— Є затверджений режим роботи: при позначці 7м30 см в лимані, запускається один агрегат, і відкачує воду. Зараз паводку немає і агрегати мовчать. Взагалі останні роки маловодні, тому працюємо одним агрегатом. Його продуктивність — перекачування півмільйона кубів води за зміну (24 години). За рік ми перекачуємо порядку 30-40 млн кубів. Об’єм лиману – 25 млн кубів води, при позначки 7 м.
Ми ще й регулюємо солоність води за допомогою нашої насосної станції.
Для нас це була новина. Ось цього ми точно не знали. Побачивши наше здивування Віталій Миколайович пояснив:
— Так, насосна станція призначена ще й для того, щоб зменшувати мінералізацію води. Колись в річку Білозерку йшла вода з відстійників шахт — лиман звісно засолювався, а це було шкідливо для розведення риб. В такому разі, ми відкачуємо воду в Каховське водосховище, а звідти, цими ж трубопроводами, через сифонний пристрій, вода з водосховища подається в лиман. У нашому водосховищі мінералізація нормальна — вода одна з найкращих, в принципі і призначена для зрошення. Весь південь зрощується з Каховського водосховища.
І тут ми дізналися цікаву інформації. Виявляється, наші овочівники, хто вирощує овочі у великій кількості, зіткнувшись з проблемами низької врожайності, з’ясували, що багато в чому винні ґрунтові води. І в найближчому майбутньому будуть організовуватися в кооперативи для того, щоб поливати свої ділянки водою з Каховського водосховища. До того ж, рівень води в Каховському водосховищі вище населених пунктів, тому витрати на електроенергію будуть мінімальні.
Але знову повернемося до приємного, до відвідування Білозерської насосної.
Бачили ми внизу і величезні напірні дві труби, які йдуть під трасою і під тілом дамби, великі насоси — агрегати, які штовхають воду в бік Каховського водосховища.
Хвалився Р.В. Афанасьєв і новими засувками, адже раніше були важкі чавунні. А процес закриття і відкриття засувок тривав 40 хвилин вручну. Уявіть: тритонну засувку, на спеціальному пристрої, відкривали вручну, крутячи велике колесо, хвилин 40, причому саме колесо було досить об’ємне. І весь цей процес проходив поруч з шандорами, нехай навіть і через товсту бетонну стіну, та біля величезних агрегатів. А зараз це робиться автоматично, максимум 10 хвилин. І керувати цим процесом можна зверху, не спускаючись в нижнє приміщення по металевій драбині.
За будівлею самої насосної стоять абсолютно нові трансформатори – тут є і своя компактна трансформаторна підстанція — КТП 35 кВ, яка служить для прийому і розподілу електричної енергії. І все це здійснюється розподільчими пристроями – йде два фідера: один — в бік Знам’янської компресорної станції, і другий — у зворотній бік до лікарні, а також до двох КТП, які стоять уздовж Набережної, на провулках Виноградний і на Красіна.
На Білозерській насосній станції поміняно два силових трансформатора. Раніше стояли трансформатори потужністю 1800 кВА (кіловольт-ампер), а зараз — 2500. Трансформатори нові, стоять вакуумні вимикачі. Роман Володимирович і про демонтований трансформатор відгукується з теплом:
— Це трансформатор хороший, надійний, але великий і незручний, на жаль це обладнання вже своє віджило. Зараз під трансформатором є басейни. Раптом якась надзвичайна подія, то масло тут і залишиться, і екологічної біди не буде. Так що у нас все модернізовано, згідно останнім досягненням наших енергетиків.
Зараз у нас в роботі один трансформатор, а раптом щось з ним сталося або запускаємо другий агрегат, тоді і другий запрацює. А так — один у нас в резерві.
У період відвідування, поруч з нами були і чергові: машиніст насосної станції Сергій Вікторович Четвертак, і електромонтер Олексій Анатолійович Сухачов.
Сергій Вікторович на Кам’янській ділянці захисних споруд працює більше 10 років. І він із задоволенням відзначає:
— Позитивні зміни вселяють впевненість. Після ремонту стало не тільки гарніше, але і надійніше, особливо з новим електроустаткуванням і захистом.
Олексій Анатолійович електромонтером на насосній працює два роки, а всього на ділянці працює 14 років. І як його колега, він також позитивно відгукується про капітальний ремонт.
Незважаючи на те, що самому В.Н. Гаврилку, як начальнику, нелегко доводиться — часто дістається від місцевих жителів, ніде правди діти і від нас, від преси, все ж до свого персоналу він відноситься чудово. Люди його поважають, по всьому видно – бо про них він дбає, як сказали його співробітники — нас тут цінують, а це не так вже й мало для того, щоб сумлінно працювати.
Звичайно хотілося б мужикам заробітної плати нормальної, а не такою яка є, але вони розуміють, що не все залежить від їх начальника … Та й самому Віталію Миколайовичу ніяково від питання про заробітну плату персоналу.
Перед новим роком Прем’єр-міністром України було дано вказівку з метою подолання бідності, рівень заробітної плати підняти до 6 тисяч гривень в подібних підприємствах. Але фонд оплати праці на рік не збільшили, порівняно з минулим роком. Дано завдання: скорочуватися і виконувати вказівку. А правильні-ше було б, щоб додали фонд заробітної плати.
— Ми повинні, як кажуть нам, зробити оптимізацію кадрів, — нарікає керівник, — тому люди зараз отримують мінімальну заробітну плату. Безумовно, це дуже мало. Так… Але ось такі зараз часи у нашого підприємства. Сподіваємося що держава оцінить нашу працю, і хочеться вірити, що піднімуть нам заробітну плату. Нам пощастило — це завдяки населенню, керівництву району, громадам, що на Кам’янський Под знайшли бюджетні гроші і ми стали робити реконструкцію, капітальні ремонти. Ще під реконструкцію потрапили також — Білозерська дамба і Знам’янська компресорна станція, куди увійдуть ремонтні роботи по свердловинах, заміна повітроводів, відновлення будівлі компресорної станції, відновлення старих компресорів — розроблений проєкт пройшов експертизу. Проєктна вартість цих робіт — 42 млн грн. Сподіваємося на те, що ці гроші будуть виділені. Практично на всіх об’єктах Кам’янського Пода проведемо реконструкцію, яка не проводилася 60 років! На рахунок надійності споруд можна бути спокійними, але ще є перекіс: реконструкція реконструкцією, а на експлуатаційні заходи нашій структурі, гроші, крім захищених статей (це електроенергія і заробітна плата мінімальна), практично, не виді-ляється. На цей рік на управління виділили всього 50 тисяч гривень. Питання ставлять, щоб ми самі заробляли. На превеликий жаль, наша структура не має можливості заробляти гроші. У нас є свої прямі функції — це захист, це надійність споруд.
Журналісти в таких ситуаціях завжди відчувають себе ніяково. Прикро, що люди працюючи на такому серйозному об’єкті, в організації, яка відповідає за безпеку території Кам’янського Поду, чесно і сумлінно виконуючи свої обов’язки, одержують мінімальну заробітну плату. Виходить, що держава так цінує працю людей? Незручна ситуація. Ми їх розуміємо, як ніхто інший. На жаль, самі в такій ситуації. Так що з колективом захисних споруд ми «брати по розуму».
Знам’янський канал, як новий
Це канал, який приймає дренажні дощові води, проходить через всю Велику Знам’янки та впадає в лиман. На жаль, через багаторічну відсутність фінансування він був у жахливому стані. Місцеве населення «постаралося на славу» — зробило по обидва боки каналу звалище: всі відходи з городу (після збору врожаю), несли до каналу. А сьогодні під переходами, під дорогами, є хороший метровий просвіт. Це говорить про те, що вода в каналі впала практично на метр. Що значить ця позначка для мешканців села? Про це нам розповів Віталій Миколайович:
— Зараз захищені території приймають дренажні води і, практично, зникає проблема з підтопленням. Навіть підвали в центрі Великої Знам’янки стали сухими — це дала очистка каналу. І це, ми ще не займалися свердловинами. Вивезли величезну кількість мулових відкладень, сміття. Об’єкт готується до здачі – жителі задоволені, висловлюють подяку. Підрядна організація по совісті поставилася до завдань. Залишилося закликати місцевих жителів — дотримуватися чистоти і порядку!
Але ж знову чекають проблеми, які належить вирішити в подальшому – тримати в порядку канали: хто їх буде обкошувати, інспектувати? Як сумно зазначив В.Н. Гаврілок:
— Буде робити наша організація, у якої не вистачає фінансування, і в якій найближчим часом пройде скорочення. Сподіваємося на допомогу громади і розуміння місцевих жителів. Дуже шкода, що багато хто не цінує те, що ми приводимо в порядок територію Кам’янського Пода. Про це говорить вивезення сміття до тіла дамби, викиди сміття і вивіз залишків з городів на канали. Ми живемо в умовах, де є вода у вільному доступі. Вже не секрет: річки пересихають, в колодязях води немає, з’явилися у багатьох областях України проблеми з поливом. А у нас — не бережуть і не цінують того, що є.
Клімат змінився. У нас вже давно немає хорошої зими, не промерзає земля, не лежить шар снігу. Приходять опади у вигляді дощу, земля відразу ж розвантажується і опади грунтовими водами йдуть. Немає весняного різкого сніготанення, дрібніють річки, не наповнюються ставки, водосховища. Це для водності нашого регіону дуже погано. Прийде час і вода буде цінуватися як нафта – дуже дорого. Тому ми повинні цінувати, що живемо поруч з таким гарним водним об’єктом – Каховським водосховищем, і немаємо потреби у воді. А ось в інших регіонах — це суцільна проблема. І вона буде посилюватися, і посилюватися. Я сам родом із степової зони, на кордоні з Донецькою областю. Там пройшло моє дитинство, там батьки поховані. Коли приїжджаю туди, з жалем спостерігаю — там дійсно всі ставки та річки сухі. Спогади гріють душу – адже в дитинстві там сам рибалив, з друзями купалися.
Кам’янський канал жде фінансування
Він протікає через Кам’янку-Дніпровську і не потребує невтішних коментарів — їх в соціальних мережах було занадто багато. Але схоже, ті, хто спокійно викидав домашнє сміття, вивозив залишки овочевої продукції та інше — Інтернетом не користуються, газет не читають. Сьогодні канал в центрі міста виглядає достатньо чисто.
— До такого стану довести споруду в центрі міста, якою вона була в минулому році, — коментує Віталій Миколайович, — так вчиняти можуть люди, які не поважають навіть себе. Було моторошно і це все завдяки нашим жителям, завдяки нашій байдужості. У минулому році ми привели канал і прилеглу територію в належний стан. Розчищення Кам’янського каналу ще триває. У цьому році будуть закінчені всі роботи при відновленні фінансування, і канал буде повністю приведений в порядок.
Спасибі місцевим органам влади — надали полігон для вивозу сміття. У підрядної організації хороша техніка, екскаватори, самоскиди, і думаю роботи в цьому році будуть завершені. Жителям міста залишилося дотримуватися порядку і не допускати того, що вони бачили перед цим.
Дорога вздовж каналу, якщо дивитися з провулка Дружби вийшла чудова, звичайно ще не до кінця зроблена, але видно, що буде красива, широка. Сам канал очищений, укладені укоси, щоб збезводнити грунт. Пізніше буде все підчищатися, вивозитися і вид буде ще кращий. Питання: чи надовго? Як скоро чергова не вихована людина вивезе своє сміття на берег лиману, на канал, під дамбу?
– Тепер тільки допомога громади потрібна і розуміння господарів, чиї городи виходять на канал: навіщо у себе за городом викидати сміття, коли можна зробити зону відпочинку — тут гарна природа. Згадайте, яка краса була в 70-х роках на каналі, — сумує В. М. Гаврилок.
Все позитивне затьмарює тема сміття — як на лимані, так і на каналах і на берегах водосховища. Деякі жителі так і не навчилися цінувати красу природи.
На наше питання: санітарний стан каналу — це чия прерогатива, вашого управління або громади?
— Канал у нас на балансі, — каже Віталій Миколайович. — Зараз у нас прибрали повноваження інспектування каналу. У нас колись була інспекторська служба, ми мали право виписати припис, скласти протокол. Зараз це тільки місцеві громади мають право, бо у них є відповідні служби. Громади ставляться до нас з розумінням, навіть виділяють нам кошти на паливо, і багато в чому допомагають.
Кам’янська дамба – реконструкція триває
Проїжджаючи по вулиці Набережній Віталій Миколайович запропонував звернутися через газету до місцевих жителів: може знайдуться бажаючі організувати хоча б, припустимо, День вулиці Набережної. А для цього потрібно організувати жителів цієї вулиці вийти на суботник і привести територію дамби в порядок. Непогано було б повернути звичаї виходити на маївку до дамби. Красота ж яка! Поруч водосховище, і вулиця повинна бути красива. Один раз навести порядок і можна виходити на свята, на пікніки.
Ми під’їхали до дамби там, де вона має позначку гребеня дамби — 19, 40.
— За проєктом було влаштовано парапет для того, щоб була позначка 20. Згідно з розрахунками, при направленні північно-західного вітру, розгін хвилі досягає 40 км. І при великому вітрі тут хвиля буває заввишки 2, 8 метрів. Перехльостує навіть гребінь. Є ділянки де парапет зруйнований і для того, було прийнято проєктантами рішення пригрузити напірний укіс, і підняти на позначку парапету. Ось ці роботи почали виконуватися. Будівництво ще в процесі. Тут буде наведено до кінця порядок і красиво покладений камінь. Свою функцію дамба буде продовжувати виконувати. У фейсбуці написали: «Виклали камінь на гребінь дамби, і він так і буде лежати». Ні — це тимчасово: зайде техніка і буде укладати. І буде все красиво, і доведено до належного вигляду.
У спілкуванні з Віталієм Миколайовичем ми зрозуміли, що реконструкцію Кам’янського Пода буде закінчено та отримано сертифікат про готовність до експлуатації вже в цьому 2020 році. Так що, проєкт «Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ. Кам’янська захисна дамба» триває. Замовник проєкту (2018 р.) і будівництва — ДП «Одеська ОДБВО», замовник робіт – МОЗМ (Міжрегіональний офіс захисних масивів) дніпровських водосховищ, генпроєктувальник – «Укрпівдендіпроводгосп» (м.Одеса), генпідрядник -ТОВ “СІГМА ГРУП”. Кошторис проєкту – 25890,85 тис.грн. Дозвіл на виконання робіт по об’єкту було отримано на початку жовтня 2019 року. Профінансовано у 2019 році – 20814,41тис.грн, залишок на 2020 рік –5514,58 тис.грн.
Проєктом передбачалось виконання наступних робіт: розчищення укосів дамби від рослинності – виконано на 100%; реконструкція дамби від ПК26+60 до ПК31+20 та від ПК0 до ПК10 — виконано на 80%; відновлення кріплення по гребеню дамби – поки ще не виконано; улаштування аванкамери скидного каналу – не виконано; відновлення п’єзометрів (40 шт). – виконано 5 шт – 13%; відновлення поверхневих реперів (33 шт.) – виконано 100%; відновлення пікетних стовпчиків (61 шт.) – виконано 100%; розчистка Кам’янського скидного каналу від рослинності і замулення, відновлення пошкоджених укосів каналу з/б плитами та монолітним бетоном – виконано на 90%; будівництво придамбового дренажу від ПК16+26 до ПК38+90 – виконано на 100%.
В управлінні є проєкти і по правій стороні водосховища, але В.М. Гаврилок все одно наполягає на тому, щоб по Кам’янському Поду були зроблені всі роботи, згідно плану реконструкції. Ближче до травня почнеться фінансування і канал доведуть до пуття і не лише його.
Тетяна Паламар
Віра Андрусенко

Leave A Comment

Ваш адрес email не будет опубликован.